[Aaus-list] please post

[Marian Rubchak]

Таk, ці застереження Іларіонова в українських медіа теж з'являлися.

Мені важко щось коментувати. Публічна інформація: наші вояки не здаються і
не дають себе спровокувати на постріл. Ще була заява - що українська армія
і СБУ, а також міліція майже знищені. Збройні сили розкрадені. Скрізь повно
резидентів із РФ. Ми виходимо із ситуації засобами дипломатії і
розраховуємо на те, що Лондон і США виконуватимуть зобов'язання по
Будапештському договору.  Парубій (голова РНБО) вимагав закрити кордони,
але Турчинов зробив заяву, що наша мета також  - не перешкоджати нормальній
життєдіяльності країни, щоб не створювати надзвичайної ситуації, яка
сприятиме провокаціям. Тому блокування кордонів вибіркове: посилили
контроль. Вчора якісь автобуси з "туристами" уже завернули. Може,  він і
має рацію. До речі, вчора у нас також трішки піднявся курс гривні - після
різкого падіння в кінці лютого. Я дуже здивувалася.

Ю.Тимошенко зробила заяву і сказала, що з боку Путіна - це гра нервів. Він
начебто чекає, що першими вистрелимо ми. Боятися в такій ситуації треба
найбільше, виходить, якихось провокацій чи інсценізованих сутичок з мирним
населенням Криму чи солдатами РФ. Побоюються навіть, що для цього можуть
використати перевдягнених в українську форму росіян. Це може пояснювати,
чому мовчать татари. Щоб не дати втягнути себе в таку провокацію.  Інакше
усі путінські ресурси запрацюють в повну силу.

З іншого боку, серед моїх знайомих дуже неоднозначно оцінюють все це. І
так, як Ви, запитують, чому дії такі мляві? І сумніваються, чи в нашої
влади є якійсь чіткий план, чи так, як і під час революції, вони пливуть за
течією. Хочеться сподіватися, що це не так, бо:
1) коли Турчинов оголошував постанови Верховної Ради стосовно ситуації в
Криму, там був пункт 2- таємний. Раптом в ньому щось путнє?
2) Путін під час прес-конференції вчора помітно нервував, і війська з
північних кордонів відтягнув, сказавши, що "бойові навчання" закінчено.
Останнє, дуже ймовірно, -  завдяки авіаносцю США, який якраз учора підплив
до берегів Греції, і тепер російьскі війська знаходяться в зоні його
досяжності. Кажуть, що колись Путін зупинив похід на Тбілісі буквально за
кілька кілометрів від міста в такій самій ситуації: коли поблизу з'явився
американський корабель. Якщо так - уклін Обамі і США за таку швидку
реакцію. Бо авіаносець вийшов з американського порту ще в понеділок -
фактивно відразу, як все це закрутилося.

Коли дізналася про це, стало трішки легше, бо звістки про підступи до
чернігівських кордонів змушували панікувати.

Сумно,  що значна частина кримчан активно чи пасивно все таки підтримують
це вторгнення. Я отримала із Севастополя листи колег-філологів. Мені
здавалося, що після інформації про катування людей, вогнепальні рани
кандидатів, докторів наук, поетів, озброєних дерев'яними щитами і палицями,
вже не можна кричати, що це бандерівці, нацисти, а "беркутята" бідні і
хороші. Але вони кричать. Хоча  в них ідуть ті самі телеканали, що і в нас. І
знову ця манія переслідування російської мови  (в Криму - одна україномовна
школа). Проте  опитування показало, що приєднатися до РФ хочуть 40%
кримчан. Тобто більшість - проти. Татари, мабуть, дуже бояться такої
перспективи. Ставлення до мусульман в Росії і Україні - не співставні. Приємно
було почитати, як в Одесі під час антивоєнного мітингу євреї, проходячи
повз мечеть, кричали "Аллах Акбар" - на знак солідарності із кримськими
татарами. :) Справді, як пишуть, Янукович і Путін зробили для консолідації
українців більше, ніж будь хто за останні десятиріччя.

Перепрошую за задовгого листа. Але тут виходить так, що всі ми збираємо
якесь загальне уявлення із дрібних деталей. Якщо би висловлювала свою дуже
особисту думку, то сказала би, що  виграти цю війну зброєю без допомоги ми
не зможемо, Україна не має ресурсів. Не хочеться, також, стати полем бою
третьої світової війни, щоб на нас падали бомби і натівські, і російські.
Тому, думаю, операція "флегматичний вуйко-українець" (а за спиною
американський авіаносець) може виявитися ефективною. Бо це Путіна ментально
дезорієнтує. Він в Києві очікував, що мирне населення злякається пострілів
і розбіжиться. А ми не розбіглися, і пішли в атаку. В Криму він очікував,
що наші солдати будуть стріляти, а вони розгулюють беззбройні із прапором в
руках і співають гімн (чи бачили Ви це відео з Балклави?). Він, мабуть,
зовсім заплутався :) Але йому буде важко визнати свою поразку. Якщо він і
почне виводити свої війська, то дуже повільно. Солдат за солдатом. Щоб це
не виглядало як відступ. Думаю так.

Але за будь-якого фіналу з Кримом і сходом доведеться тяжко. Треба буде
багато зусиль докласти, щоб вони перестали голосувати за путінських
агентів. І чи можливо це взагалі? Чи не краще було би провести референдум,
щоби кожні вибори не перетворювалися на громадянське протистояння і
революцію? Але, звичайно, не під прицілом путінських посіпак. Цікаво було
би почути Вашу думку. Ви дуже добре нас знаєте, з одного боку, а з іншого
боку - можете поглянути на всю ситуації здаля.

З повагою і глибокою подякою за підтримку Вам і Вашому народу, канадському
й американському,
Анна.
-------------- next part --------------
An HTML attachment was scrubbed...
URL: <http://mail.ukrainianstudies.org/pipermail/aaus-list_ukrainianstudies.org/attachments/20140306/13ca6ea3/attachment-0002.html>